- автокефальний
- [а/ўтокеифа/л'нией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
автокефальний — а, е. Самоврядний. •• Автокефа/льна це/рква православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв язанні організаційних і культових питань … Український тлумачний словник
автокефальний — церк. (який має самоврядність, цілковиту самостійність) самокерований, самоврядний, самостійний, незалежний, непідлеглий, непідпорядкований … Словник синонімів української мови
автокефальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
незалежний — 1) (про людину, народ, державу тощо який не залежить від кого / чого н., не підкоряється комусь / чомусь), самостійний, вільний; суверенний (про державу) Пор. автокефальний, вільний I, 1) 2) (який може / прагне діяти сам, без сторонньої допомоги… … Словник синонімів української мови